ДЕСЯТЬ ЖИТТІВ
І. Час народжуватися
1.
Кожна людина народжується без одягу, навіть без шкарпеток, не то що в майтках чи майтечках. Тарас був виключенням, його маму повитуха сповістила
- Ваш синочок народився в сорочці!
Вона уточнила, що не в буквальному розумінні «в сорочці», а що навколоплідний міхур ще не розірвався і йому пощастило, що він при пологах не задихнувся .... І уточнила
-А ось і найперше везіння в житті людини. Це йому по життю удача… Просто так, в самих непередбачуваних ситуаціях, в яких інших би вже не було в
живих, він виживатиме. А життя йому буде підносити багато сюрпризів і випробувань, але він з ними справиться. Про таких кажуть – везунчик. Він
має десять життів.
Все було зрозуміло, за виключенням «десяти життів». Бо ж людині дається лише одне життя, яке потрібно прожити… То лише в компюторних забавках герой має певну кількість життів, у популярній телевізійній грі «Куб», та ще у віруваннях індусів, можна помирати і народжуватись знову, то в комасі, то в дереві чи в президентові.
2.
Зійшлись наче два пазли два начала, жіноче та чоловіче. Утворилось зернятко, з майбутнім тілом і великим прагненням жити. Жити, не виживати, бо виживати протягом майбутнього віку прийдеться не раз. Жити, щоб зростати, перетворюючись із зернятка на хробачка, з хробачка на головастика, потім на жабеня, мавпеня... Щоб через сорок один - сорок два тижні, гучним криком в сто децибел засвідчити свій прихід в цей невідомий, небезпечний і водночас привабливий світ.
Можливо тут тебе не очікували, можливо ти тут зайвий? Та ні, тебе тут ждали, любили ще тоді, коли тебе не бачили. Тішились як малі діти, коли ти буцав мамин животик. Хотіли, щоб ти народився кріпеньким та здоровеньким. Тобі поталанило, ти з»явився в любові без умовностей, тебе люблять за те, що ти є.
(Далі буде)
