Біль - це завжди сигнал організму. Біль вказує на те, що в організмі щось не так. Тому недостатньо просто заглушити біль, натомість потрібно якомога швидше з'ясувати причину болю і усунути її. Проблема болю і знеболення з давніх часів привертала увагу людей.
В своїй психотерапевтичній практиці мені часто доводиться приділяти увагу роботі з хронічним та гострим болем. Терапія хронічного та гострого болю проходить зовсім по-різному, можна сказати, що це зовсім різні підходи надання допомоги.
Одна справа - допомогти людині відволіктись від того, що зараз відбувається, дати їй можливість розпружитись, незважаючи на те, що її незабаром будуть оперувати чи лікувати зуби. Зовсім інша ситуація, коли сформоване розуміння і ставлення до свого болю в пацієнтів, які страждають від болю місяцями і навіть роками.
Є два шляхи знеболення – 1. медикаментозне (використання анальгетиків, снодійних, місцевої анестезії, загального наркозу); 2. знеболення за допомогою гіпнозу.
Гіпнотичні техніки знеболення дозволяють частково або повністю уникнути загального наркозу або місцевої медикаментозної анестезії. В ряді країн гіпнотичному знеболенню навчають анестезіологів, стоматологів та лікарів деяких інших спеціальностей. Для цього існують державні програми удосконалення лікарів цих спеціальностей. Станом на сьогодні, в світовій медичній практиці, є абсолютно звичайним, коли на консультації з хірургом перед операцією, скажімо, при видаленні апендексу, пацієнту запропонують вибір: зробити загальний наркоз або використовувати знеболюючий гіпноз. Тому, з плином часу, зростає тенденція зміни пріоритету оперативного знеболення від «під загальним наркозом» до «під гіпнозом». Варто зазначити, що знеболення «під гіпнозом» та ігнорування «класичної анестезії» при хірургічних втручаннях на серці, легенях, деяких органах ШКТ, при переломах є недопустимим .
Дуже хочеться вірити, що в нашій країні найближчим часом теж розпочнеться навчання лікарів цим технікам, тому що заміна загального наркозу гіпнозом дозволяє значно знизити кількість і важкість післяопераційних ускладнень і зробити коротшим відновлювальний період. Дослідження, проведене французькими колегами, показало, що при анестезії гіпнозом негативні ефекти різного ступеню враженості присутні тільки у 10% прооперованих на відміну від 85% при медикаментозній загальній анестезії.
Робота з хронічними болями набагато ближча до класичної психологічної роботі, тому що хронічний біль, який триває більше 6 місяців, завжди вказує на те, що цей біль містить емоційний компонент. Тому основне завдання - знайти джерело емоційного болю, душевну травму, яку переніс пацієнт, і використовуючи травмафокусований підхід, усунути наслідки психотравми (в т.ч. больовий симптом).
Результатом вдалої травмаспецифічної терапії буде усунення болю. В таких випадках використовуються в основному техніки короткострокової та сімейної терапії в поєднанні з гіпнозом. Як правило, на роботу з хронічним болем йде від 8-10 сесій. Тривалість терапії хронічного болю в основному буде залежати від органічної причини болю, тривалості страждання, та глибини травматизації пацієнта. При терапії пацієнтів з хронічним болем особливу увагу варто звернути:по-перше, дуже важливо мобілізувати ресурси пацієнтів, так як вони давно зневірилась щоб щось змінити в ситуації. По-друге, передати пацієнту відповідальність за те, що відбувається в його житті.
В наступній публікації спробую детальніше зупинитись на питанні використання гіпнозу в стоматології.
Євгеній Тичковський, Київ 27.11. 2015
Ілюстрація Віктора Чумаченко https://www.facebook.com/photo.php?fbid=955711597803292&set=a.2807704186...
